Центральний державний історичний архів України в Києві (ЦДІАК України) є одним із найстаріших архівосховищ країни.

Історія архіву бере початок з 1852 року, коли було засновано Центральний архів давніх актів. Згодом до архівних фондів увійшли матеріали Центрального архіву Жовтневої революції (спочатку — Слобожанський архів революції) та Київського обласного історичного архіву, створеного у 1922 році як Центральний історичний архів у місті Києві та перейменованого у 1932 році.

Офіційне заснування і державна реєстрація архіву відбулися 24 липня 1941 року відповідно до наказу НКВС СРСР. Того ж року було завершено процес його реорганізації.

У 1971 році архів поповнився документами Харківської філії ЦДІАК, історія якої бере початок з 1880 року — часу створення Історичного архіву Харківського університету. У різні періоди установа функціонувала як Центральний історичний архів, Всеукраїнський центральний архів давніх актів, а з 1943 року — як філія Центрального державного історичного архіву України в місті Харкові.

У липні 1992 року архів отримав сучасну назву — Центральний державний історичний архів України в Києві.